прихилятися
Смотреть что такое "прихилятися" в других словарях:
прихилятися — я/юся, я/єшся, недок., прихили/тися, хилю/ся, хи/лишся, док. 1) до кого – чого. Схиляючись, щільно притискатися, притулятися до кого , чого небудь, обпиратися об когось, щось. || Схиляючись, присуватися ближче до кого , чого небудь. 2) Трохи… … Український тлумачний словник
прихилятися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зачинятися — я/юся, я/єшся, недок., зачини/тися, чиню/ся, чи/нишся, док. 1) Прихилятися (про двері, вікно і т. ін.), перешкоджаючи, припиняючи вхід, доступ у приміщення чи вихід назовні. || Ставати недоступним для входу, проникнення всередину чи виходу… … Український тлумачний словник
обпиратися — I а/юся, а/єшся, недок., обпе/ртися і обіпе/ртися, обіпру/ся, обіпре/шся, док., на що, об що. Прихилятися до кого , чого небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла. || чим. Використовувати що небудь як опору;… … Український тлумачний словник
приклонятися — я/юся, я/єшся, недок., приклони/тися, лоню/ся, ло/нишся, док., розм. Те саме, що прихилятися 1). || Те саме, що уклонятися 1) … Український тлумачний словник
прилягати — а/ю, а/єш, недок., прилягти/, я/жу, я/жеш, док. 1) Лягати на короткий час. || Приймати напівлежаче положення. || на що, на чому. Прихилятися до кого , чого небудь, класти голову на щось. || над ким – чим, до кого – чого. Пригинатися до кого ,… … Український тлумачний словник
припадати — а/ю, а/єш, недок., припа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що небудь. || чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що небудь. || Летячи, спускатися на землю. || Опадати, осідати додолу. || Стелитися… … Український тлумачний словник
прислонятися — я/юся, я/єшся, недок., прислони/тися, слоню/ся, сло/нишся, док., до чого, рідко. Прихилятися, притулятися до чого небудь … Український тлумачний словник
прихилитися — див. прихилятися … Український тлумачний словник
спиратися — а/юся, а/єшся, недок., спе/ртися і зіпе/ртися, зіпру/ся, зіпре/шся; мин. ч. спе/рся, спе/рлася, сперлося і зіпе/рся, зіпе/рлася, зіпе/рлося; наказ. сп. зіпри/ся; док. 1) Штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися в тісний гурт. ||… … Український тлумачний словник
